Після знищення Сінного ринку частина продавців перейшла торгувати в район Куренівського, де я, власне, і знімала репортаж у листопаді 2009 р. і лютому 2010 р.
Куренівський блошиний ринок охоплює величезну територію, у вихідні він розташовується уздовж трамвайного полотна, біля парку Фрунзе, впродовж покинутої будівлі колишнього телезаводу, навколо пташиного ринку. Ринкове поле охоплює близько кілометра та утворює два-три торгові ряди. Тут немає навісів і рундуків, товар майже завжди лежить на землі. Торгові ряди умовні й можуть щотижня змінювати конфігурацію. Ринок існує вже давно, але так і не став легальним. Наряди міліції постійно влаштовують облави на пенсіонерів, які є основною масою торгівців. Задля того, аби тебе зайвий раз не потурбували під час торгівлі, треба сплачувати «оброк». Плата інколи є сталою, інколи залежить від статусу продавця, «новизни» його товару і того, скільки речей він встиг продати. Часто продавці, чий прибуток за весь день торгівлі не перевищує п'яти гривень, віддають міліції дві гривні «за місце». Весь гігантський Куренівський ринок існує по той бік закону, ніхто тут не виставляє про людське око свою біографію або історію речей, не називає свого імені.
Комментариев нет:
Отправить комментарий